Привіт, Анно!
- Здрастуй, Тетяно!
- Анно, чому ти така засмучена?
- У цьому сірому світі мене ніхто не розуміє, усі засуджують за те, що я не така, як інші.
- Але чому? Ти ж така добра, щира, яскрава! За що ж так люди не люблять десятирічну дівчинку?
- Мені здається, за те, що я приношу радість у буденний світ.
- Не засмучуйся, я тебе розумію.
- Дякую.
- До речі, я знаю, як підняти тобі настрій! Ми будемо робити кольорових мишей.
- Але за це мене й не люблять дорослі, а найбільше – мій сусід.
- Ну й що! Тобі ж це подобається? Тож почнімо!
- Я згідна.
- І нехай ці миші розлетяться по всьому світу, і тоді в кожній оселі буде трішки щастя й веселощів!
- Дякую за підтримку! Почнімо!