У царя Аргоса, Акрисия, було лише одне дитя – дочка Даная. Оракул провістив Акрісію, що його вб’є власний онук. Почувши це пророцтво, Акрисий уклав Данаю в мідний терем, охоронюваний лютими псами, щоб до неї не міг наблизитися жоден чоловік. Але всі перепони подолав покохав Данаю бог Зевс. Він зійшов до неї у вигляді золотого дощу, і Даная народила від царя богів сина – Персея.
Акрисий, дізнавшись про це, не повірив у батьківство Зевса. Так як народження Персея, згідно оракула, загрожувало йому смертельною небезпекою, Акрисий посадив Данаю з сином в дерев’яний ящик і кинув його в море. Поблизу острова Серіф ящик зловив в мережі рибалка Діктіс, який відвів врятованих Данаю і Персея до свого брата – царю Серіфу Полідекту. Персей виріс в його будинку.
Через роки Полідект вирішив насильно зробити Данаю своєю дружиною. Змужнілий Персей проти цього. Тоді Полідект для виду оголосив, що буде свататися до Гіпподамії, дочки героя Пелопса, і попросив всіх своїх наближених принести йому подарунки, які він міг би зробити своїй нареченій. Персей, зраділий тим, що цар більше не стане домагатися його матері, обіцяв дістати для Полідекта будь-який подарунок – «якщо потрібно, то і голову Медузи Горгони».
Зловісні жінки-чудовиська Горгони мешкали на краю світу. З трьох сестер-Горгон тільки Медуза була смертною – і найжахливішої. Замість волосся на її голові ворушилося змії, в роті були гострі, як кинджали, ікла. Вид Медузи був так огидний, що кожен, хто кидав на неї погляд, від жаху перетворювався на камінь. Почувши необачне обіцянку Персея, Полідект зрадів випадку позбутися незручного юнаки та зажадав виконати дане слово.