— Пустіть мене, дядьку, в театр.
— Чого захотів! Я тебе пущу, але так, щоб знав, де раки зимують.
— Я вже знаю, де вони зимують, — жалісно заскімлив я, бо не раз про це чув од дорослих.
— А куди Макар телят ганяє, теж знаєш? — уже із цікавістю покосував на мене парубок.
— І це знаю! — бадьоріше відповів я.
— А де козам роги правлять!
— Теж знаю!
Любитель приказок засміявся і ще запитав: — А чого ж ти не знаєш?
— Не знаю, що таке театри. Пустіть мене побачити.