Історична пісня «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» відтворює один епізод із життя козацького ватажка. У ній розповідається, як козацьке військо вирушає із Січі Кримським шляхом у похід на хана. Хоч у тексті немає вказівки на конкретну подію, але з історії відомо, що І. Сірко здійснив кілька успішних походів на Крим. Козацькі загони під його проводом спустошили півострів у 1660 р., а в 1654 і 1655 рр. козаки завоювали та зруйнували кримські міста Судак і Кафу. Відомі також його походи 1669 та 1675 рр. Проте не потрібно вважати І. Сірка завойовником, оскільки українське козацтво не вело загарбницьких воєн, походи отамана — реакція на спустошливі напади татар на українські землі. Крім того, ще однією важливою метою цих походів було визволення українців із полону. Розповідає про подію, імовірно, один із очевидців чи учасників походу. Але його завдання — не повідомити про історичний факт, а висловити ставлення до захисників Вітчизни. Прийом паралелізму допомагає створити образ талановитого полководця. Сірка порівнюють із сизим орлом і місяцем, а козацьке військо — із сонцем. Повторювані синтаксичні конструкції, вигуки (Гей. та ми думали, та ми ж думали) надають пісні динамічності, створюють ефект наростаючої емоційної напруги.