Основа твору – реалістична, але використано елемент метаморфози, коли мати, сестра та кохана перетворилися на „зозульок рябеньких”. (Образ зозулі є символічним, оскільки тільки зозуля „уміє вічно тужити”, як і матір). У баладі загибель удовиного сина, адже в українському фольклорі це найтрагічніший образ, тому й емоційне напруження максимальне.