З приходом весни як це було цього року на початку березня та в квітні Більчик оживився, почав линяти, схуд, погано почав їсти, став більш грайливим, а головне почав співати нам свої арії, особливо в ночі сяде під дверима(він у нас домашній на вулицю не ходить) і починає нявкати, та так голосно, що ми всі просинаємось, а коли встаємо і проганяємо його та ідемо по кімнатам то він починає налітати нам н ноги та гриво кусати. Постійно сидить на вікні щось видивляється в ньому. Весною теж намагається спати з нами, особливо влягтися так, щоб йому дісталось більше ковдри. А коли влітку йде сильна гроза з громом то він заривається під ліжко і сидить там до тих пір поки не перестане гриміти. Сидячи на підвіконні просуває ніс в щілину і нюхає свіже повітря.
Літом коли дуже жарко намагається зовсім не витикатися з прохолодного місця, а вилазить на світ Божий лише ввечері коли падає температура на вулиці. В цю пору року особливо сильно худне, втрачає апетит, їсти починає тільки з ранку або ввечері. Вдень пє лише воду. Влітку полюбляє в жарку погоду залазити в раковину в ванній або в кухні. Літом намагається спати подалі від інших, прохолодній ванні чи балконі. Не любить сидіти на руках,бо дуже жарко. Дуже любить купатися сам лізе в ванну і чекає коли буде литися вода.
Осінь для нашого кота це пора відновлення сил. В цей час Більчик сильно гладшає стає якимсь спокійним, урівноваженим, починає інтенсивніше гратися з нами. Краще їсть, а особливо не співає арій, а це так чудово. Менш агресивний. Лагідний, треться об ноги, таке відчуття, що це не дорослий кіт, а маленьке котеня. Дуже довго сидить на підвіконні, і відігнати його неможливо.