Забрав я лелеченя додому,і став його виходжувати.Кормив його,зігрівав.А пташеня щодня радувало мене новимидосягненнями.Скоро воно вже повністю покрилося пір"ям,і впевнено могло літати.Я був просто у захваті.Так пройшов деякий час,і з мого маленького, безпомічного пташеняти ,виріс прекрасний красень-лелека.
Прийшов час відпускати на волю мого друга,Мить була хвилююча,і водночас радісна.І мій лелека полетів у синю,небесну даль.