Сучасні поети піснярі стверджують, що гарну пісню можна написати лише тоді, коли переживеш якесь моральне потрясіння. Можливо, це так і є, бо власна доля Марусі була трагічною. Дівчина покохала молодого козака Грицька Бобренка, але війна розлучила їх. Грицько зрадив їй, одружився з багатою донькою осавули. Маруся хотіла втопитися, але її врятував Іван Іскра, який щиро кохав Марусю. Але всеодно Марусин вік виявився коротким, але душа її жива. Вона живе у виспіваних і виплаканих піснях. Стільки лунатимуть її пісні, стільки й житиме її душа.