Наполеон не хотів зберегти Україну як єдине ціле, а планував роздати західні й південні землі своїм союзникам у лиці Австрії та Туреччини, а також Польщі.
Оскільки плани Наполеона не закінчувалися на сході Європи, українці повинні були забезпечувати французьку армію численними ресурсами — від людських до матеріальних і продовольчих.
Отже, для Наполеона Україна була «розмінною монетою».
Українці поставилися до вторгнення французьких військ на територію Російської імперії здебільшого негативно.
Українці брали активну участь у боротьбі проти війська Наполеона, борючись у лавах російської армії аж до закордонного походу включно.