С. И. Ожегов розкриває змiст слова краса так: Все гарне,
прекрасне, все те, що доставляє естетическое й моральну насолоду.
А що ж є краса для мене? Ранiше я нiколи особливо не замислювався
над цим. Ну так, красиво, ну й що!
А недавно задумався над тим, а що було б, якби в нашiм життi не стало
краси — краси навколишньоï нас природи, краси музики й
живопису, краси людськоï душi
Представляю, як це було б жахливо, сiро, похмуро.
Хiба можна собi представити наше життя без краси ранкового сходу й
вечiрнього заходу сонця, без дорiжки мiсячного срiбла на темнiй гладi
моря, без тремтячоï краплi роси на зеленому листку трави, до якого
так i хочеться припасти губами, без чарiвно — казковоï
снiжинки на рукавицi. Тобто без усього того, що змушує нас знову й
знову викликувати: Боже мiй, яка краса! Саме цiкаве те, що красу кожний
з нас бачить по — рiзному й, можливо, там, де iнший i не бачить
ïï.
И с вiком нашi поняття про красу стають усе бiльше складними. У
дитинствi в нас захоплювало дух тому, що ми розглядали крила метелика на
квiтцi, i скорiше сприймали дотиком навколишню нас красу шкiрою
З вiком краси усе бiльше й бiльше хоче наша душа, причому ми
мрiємо зустрiти у своєму життi якнайбiльше людей iз красою
вдуше.
Об яких — те моментах краси ми можемо посперечатися один з одним,
просто в силу того, що люди всi рiзнi, i бачать усе по — рiзному.
Але є така краса, безумовна краса, побачивши якоï в усiх з
нас, без винятку, захоплює дух, i наше замилування
виражається просто вмолчание.
Та й чи варто говорити, побачивши картини Леонардо да Вiнчi, почувши
музику Моцарта… Адже стикнувшись iз безсмертними творами
мистецтва, ми стикаємося з вiчною красою життя
Так що ж таке краса? Про неï так багато написано, нею захоплювалися
за всiх часiв. Може, це приваблива зовнiшнiсть, може, душу, може,
природа , а може, любов? Так, все це краса, але, на мiй погляд, краса
— це насамперед гармонiя. Гармонiя у всiм: у зовнiшностi, у душi,
природi, любовi. Краса присутня скрiзь, але не всi ïï бачать,
не всi звертають увагу. Давайте придивлятися до себе й до
навколишньоï, i тодi ми побачимо що -те прекрасне в нашiм
однотонному життi, адже краса врятує мир!