Я народилася на українській землі- землі моїх батьків. Ця земля зветься Україною. Тут живуть люди, яких я люблю. Тут моя родина, мої друзі, рідна хата. Україна- моя Батьківщина. І я її люблю такою, яка вона є.
Хтось скаже: «Ну авжеж, зараз модно освідчуватися в любові до України, так кожен робить.» А я нікому і не освідчуюся. Скажу відверто , що мені багато чого не подобається: і в піснях сучасних , і в книгах, і на телебаченні, я зовсім не розумію українців , які ладні всіх на світі поділити на «наших» і «не наших». Я думаю , що безглуздо вважати, наприклад ,українські ромашки кращими від білоруських. Мені байдуже , якої національності люди, що мене оточують. Ми всі живемо в одній країні , ходимо по одній землі, ласуємо однаковим пломбіром, радіємо перемогам збірної України по футболу , вболіваємо за Усика , дивимося «Роксолану» і читаємо газету «Факти». Багато людей ніколи не замислювалися над тим , чи вони є патріотами. Достатньо просто любити те місце , де ти народився і живеш, вкладати душу і серце в те, що робиш для себе, для рідних, для країни, навіть якщо це маленька дрібничка.
Я дуже хочу побачити Німеччину і Париж. Хочу з’їздити до Бразилії і Аргентини. Мрію відвідати Барселону. Із задоволенням подорожувала б. Можливо, коли-небудь я здійсню свої мрії. І мені сподобаються інші країни. Але там не буде моєї сім’ї, друзів, моїх улюблених мультфільмів про козаків, калини за вікном, не буде «Кобзаря» на поличці і маминих вареників, ще багато чого , з чим пов’язана Батьківщина, батьківська земля. Хоча й далеко від України можна знайти нових друзів , створити уже власну сім’ю, полюбити нові мультфільми, посадити калину, купити де-небудь «Кобзаря», і вареники навчитися готувати самій. Але як же Хрещатик? Як же Сіверський Дінець? А Карпати? Де б я не була , які б місця не зачарували мене, я буду згадувати рідне село, прогулянки у лісі, пікніки біля річки…
Я впевнена , що з будь-якої країни світу, як би там не було гарно , я обов’язково повернуся додому, до своєї України, до землі моїх батьків, де завжди на мене чекають.