1.Будяк скаче, невгаває,
Підморгне і примовляє;
«Оттак, квіти, так!»
2.«Отак, дідусю, вибачай! —
Радіючи, щебечуть діти,—
Шкода, гостинців не бажай,
Бо не достанемо ділити!
3.«Я таке, що всякий знає,
Бо на мене світ увесь
Ласо дуже поглядає»,—
Обізвався хтось і десь