Я не міг надивитися на її чарівне обличчя, у якому було щось особоливе, але таке невловиме, неначе легенький вітерець, що ніби грається з тобою, твоїм волоссям, у її сині очі, за якими відкривалася перламутрова безмежність, що дурманить голову і зводить з розуму.
42 сл.