Яка краса на вулиці!Теплого осіннього кранку,сонце постукало мені у віконечко. Я одразу встала з ніжного ліжка і вирішила зробити гарячу каву.
День минав,а я вирішила прогулятись різнобарвним осіннім парком. Гуляли молоді батьки з маленькими карапузами в колясці,похилі люди з своїми домашніми улюбленцями та закохані пари. Я була одна, з чашкою теплого лате і навушниками у вухах.Було так добре і легко,що я навіть не помітила,як настав вечір.
Сонце заходило за обрій. Небо було палаючо-рожевим. Я вирішила зробити кілька фото неба на свій телефон. Прийшовши додому, я хотіла переглянути кілька серій улюбленого серіалусеріалу,але...
Але подзвонили у двері. На порозі стояв мій друг Паша.
-Привіт,Ніко!Я купив смачненького,тому гайда дивитись твій улюблений "Рівердейл"
- Ну,Пашо,ти як завжди. Несподівано і приємно.
Після перегляду,ми багато розмовляли.
-Як минув твій день?-запитав мене Павло.
-Чудово. А знаєш чому?
-Чому?
-Бо осінній день видався чудовим. А осінній вечір...Взагалі,просто кайф!Бо прийшов ти.
Несподівано він просто поцілував мене.
Я просто була щаслива.