На городі бузина, а в Києві дядько.
Нема хліба - їж пироги.
Де Крим, де Рим, а де дядькова груша.
Химині кури, що пішли в череду недоєні.
Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова.
Сам голий, а сорочка за пазухою.
Як гороху, тих знайомих: куди не піду, то випхнуть.
Як є голова, то й носи здоров.
Буває, що й теля вовка хапає.
Ну й ніс - для празника ріс, а ти в будень носиш!
Не знав, не знав, та як на те й забув!
Пішов у ріст, як заєць у хвіст.
Кумова хата горіла, а моя тітка руки нагріла - от ми й родичі.
Всякий розумний по своєму: один спершу, а другий потім.
Круть-верть - в черепочку смерть!
За царя Панька, як була земля тонка, - пальцем ткнеш та й воду п'єш.
Злякався, аж сорочка на мені пополотніла.
Там-то глибоко - жабі по око!
"Сідай, бабо, підвезу". "Нема часу - треба йти!"