Література Давньої Греції відіграла величезну роль у культурному розвиткові людства. Багато років відокремлює нас від епохи розквіту давньогрецького мистецтва, але ми все ще продовжуємо читати кращі його твори. До їх числа належать трагедії великого драматурга античності Есхіла.
Найвідомішим твором Есхіла стала трагедія «Прикутий Прометей». У її основі лежить міф про Прометея, титана, божества старшого покоління, сина Урана і Геї (Неба і Землі). Він повстав проти Зевса, викрав з гори Олімп, де жив Зевс, небесний вогонь і приніс його людям в очереті. Прометей зробив життя людей щасливішим, похитнувши владу Зевса і його помічників — олімпійських богів.
У трагедії «Прикутий Прометей» Есхіл розповідає про те, як жорстоко титан ІІ'ІІС карає повсталого проти нього Прометея. Головне в цій трагедії — конфлікт між двома поколіннями богів: старим, переможеним, до якого належить Прометей, і новим, очолюваним Зевсом. Конфлікт між героєм, що самовіддано бореться за людське щастя, і деспотичною сваволею, що заважає прогресу. Вже в пролозі трагедії Зевс характеризується як жорстокий правитель. Про це свідчать імена його слуг: Влада, Насильство. Влада з'являється як грубий, жорстокий слуга пануючих богів. Грубими окриками, погрозами змушує вона Гефеста виконати наказ Зевса і прикувати Прометея. «Завжди ти безжалісна і повна гніву», — говорить їй Гефест.
Зевс жорстокий, править, «ні перед ким не відповідаючи за свої вчинки». Зевс — тиран, що захопив владу і повертає її проти людини.
Образи Гефеста, Океана, Гермеса теж розкривають тему тиранії і того пагубного впливу, що справляє він на людину. Гефест боягузливий і малодушний, хоча й добрий. Зі сльозами жалю він виконує свою місію ката. Це страшний образ «чесного боягуза», що став співучасником злочину тирана. У рішучий момент він зраджує Прометея, ставши виконавцем волі Зевса.
З іронією Есхіл створив образ Океана. Колись Океан разом з іншими титанами боровся проти Зевса, але після перемоги Зевса йому вдалося уникнути покарання, яке спіткало його друзів. І тепер він добре почувається при новому хазяїні. Цей егоїст думає тільки про свій спокій і благополуччя.
Гермес — нахабний і грубий слуга Зевса, який пишається тим, що вірою і правдою служить своєму хазяїну. Для нього існує тільки воля його пана, він не здатний зрозуміти Прометея, що не бажає схилити голови перед Зевсом.
Зевсу протистоїть Прометей. Він дав людям вогонь, навчив їх будувати житла, рахувати і читати, приборкувати тварин, робити вітрила, знаходити ліки від хвороб, добувати метали. Він врятував людей від знищення, яке задумав Зевс. Прометей знав, що за порушення волі верховного бога на нього чекають важкі страждання. «Добровільно, добровільно я зробив це», — говорить він. Його спонукала так вчинити велика любов до людей. І тепер Прометей повинний страждати за свою надмірну любов. Під час розмови Прометея з океанідами прилітає їхній батько Океан, щоб умовити його упокоритися і припинити ворогувати з Зевсом, але Прометей відмовляється це зробити. Прометей не боїться Зевса, тому що володіє таємницею його долі, яку знає від своєї матері Геї, богині Землі. Зевс посилає до Прометея бога Гермеса, щоб той вивідав від нього цю таємницю. Але ніякі домовленості і погрози не можуть зломити Прометея. Він не хоче відкривати таємниці Зевсу доти, доки той не звільнить його. Прометей говорить Гермесу: «Я ніколи не проміняю свого нещастя на твоє рабське прислужництво». Він усвідомлює свою правоту і вірить у свою силу. Це допомагає йому переносити всі муки, яким піддав його Зевс. У мигтінні блискавок, у гуркоті грому Прометей провалюється під землю, не зляканий Зевсом і непокорений.
Ім'я Прометея — це символ безстрашності, самовідданої любові до людей і готовності боротися за їхнє щастя. «Прикутий Прометей» Есхіла переконує нас у необхідності боротися з тиранією, насильством і гнобленням. Есхіл говорить нам, що прогрес досягається ціною страждань, але зрештою він перемагає.