Серед моїх ровесників є багато таких, які намагаються утвердитися у житті за рахунок зверхності,зневаги інших, грубості, своєї невихованості. Не розуміючи простих істин співжиття в колективі, такі люди викликають осуд і ніколи не стануть лідерами. Ніхто не хоче мати справу з грубіяном. Від нього
відвертаються на вулиці, в громадських місцях. Грубість ніколи не була окрасою людини, ніколи не уживалася з добротою і вихованістю. Мабуть, кожен погодиться зі мною, що грубіян підліток— це в майбутньому нікчемна людина. То хіба хочеться з ним дружити, вирішувати якісь справи? Хіба хочеться довірити йому свої таємниці, відкрити душу, щоб бути потоптаним? Думаю, що нам усім не треба стояти осторонь грубості і неви- хованості, а боротися з ними. Тому кажуть:перед грубітю зачиняються двері й закриваються серця .