Особливості народних дум (історичних): – зображення важливих суспільних подій, видатних історичних осіб; – певне дотримання правдивості життєвих фактів; – докладність поетичної розповіді; – висока поетичність мови; – невелика кількість основних дійових осіб (дві-три); – своєрідність побудови (зачин, основна частина, повтори, кінцівка); – віршована форма (нерівноскладовість рядків, довільна специфіка римування, монорими); – виконання речитативом під акомпанемент кобзи, бандури, ліри; – усне поширення і зберігання; – варіантність тексту; – великий обсяг (як для фольклорних творів)