Два учня , сидячи у бібліотеці , обговорюють історичну поему.
-Так собі , ця поема.
-Чому? Мені вона дуже сподобалася. Там багато дійових осіб , і цікавий сюжет!
-Розумієш друже , у всіх свої смаки , та ідеали.
-Так , розумію , але..
Тут його перебиває співрозмівник.
-Ні , не розумієш!
-Чому?
- Як-би ти розумів , то ти не продовжував би відстоювати свою думку про ідеалистичність цієї поеми, коли я сказав , що у всіх свої ідеали.
-Добре , я тебе зрозумів.
-І що-ж ти зрозумів?
-Що , у всіх свої ідеали , і с тобою не варто сперичатися.
-Молодець , сподіваюсь такого більше не буде.
І сиділи вони в глухій тишині поки не розійшлися.