Мартин Боруля це той персонаж, який заблукав у власній утопії щасливого иття у "дворянській лінії". я засуджую за те, що він небачив багатство у власній родині, друзях і Україні. Засуджую за те, що він так довго неміг схаменутися, але виправдовую його, як батька, що намагався кращого для власної родини, як людину, що все таки збагнула власні помилки і стала на правильний шлях.