Осінній день бухикав хріпко,
Тому що дощчик вже пішов.
Сидіти вдома вже потрібно,
не погуляєш вже ти дньом.
Сидів він, й думає собі,
чи захворів я , чи щось ще..
Догадки в нього закінчились..
Хотів він встати да не зміг,
бо всьо його тіло цепеніло.
Чому,де сонечко ласкаве,
яке було у Вересневі
гарячу сонячнії дні.
Всі дітки раптом захворіли,
лікарні переповнені стоять.
А що робити?
Де ліки тепер всім їм взять?..
(жиза..не суди строго стих такой гы)