Доброта, я вважаю, - найблагородніша якість, яке зіграло важливу роль в моральному розвитку людства. Воно є найяскравішим і талановитим мазком на картинах великих художників, самим вистражданим словом в творах письменників - просто світлом, освітлює обличчя звичайних людей. Добра людина доброзичливий, ввічливий, сповнений співчуття і милосердя.
Людина не народжується доброю. Це якість у собі потрібно виростати і розвивати. Для цього необхідно завжди аналізувати свої вчинки, ставлячи собі питання: чи правильно я вчинив? чи міг я допомогти людині? що я зробив, щоб не заподіяти біль іншому?
Доброта - взаємне якість. Не дарма кажуть: «Як хочеш, щоб з тобою чинили, так і ти стався до інших». Надана по відношенню до нас доброта спонукає бути більш жалісливими і готовими прощати. Адже саме доброту ми цінуємо в дорогих нам людей: близьких, друзів. Вона допомагає не бачити недоліків в людині.
Деякі вважають, що доброта - прояв слабкості. Вони думають, що треба бути твердими, іноді навіть грубими, щоб своєю силою справити враження на інших. Але добре кажуть, що грубість - це підроблена сила слабкого. Насправді ж потрібно справжня сила, щоб бути дійсно добрим.