Ми дуже скромненько в рамках букмобу Ця книга найулюбленіша з мого дитинства. Пам'ятаю як мені батьки привезли в село, я була настільки щаслива))) ходила до лісу, до озера її читати ( шукала хух- моховинок, русалок)Моя бабуся вірила( можливо нас так оберігала) у всю цю нечисть, завжди нас застерігала не ходити до жита( бо там мавки залоскочуть) до озера( бо там водяникі,русалки), чорти, перші півні - це все так захоплювало до дрижаків,ну і вночі сходити "до вітру" вже було неможливо))). А шодо відьом у нашому селі - я всіх знала і знала як від них захищатися( тепер це так кумедно згадувати)О, я дуже любила сільське кладовище : сосни,багато дерев, старі хрести ,могили - там затишно і спокійно.