Силів баран в зеленім лузі
Сиділа поруч сивая сова
Сова казала чом ти не послухав
Мої премудрії життя слова.
Я от не знаю сово що робити
Пообіцяв я добре діло вовкові зробити
До нього на обід казав прийду.
А ти не чув від вовка що то за обід?
Питає пташка вельми мудра
Та от я думаю, яким же м'ясом
він інших вовків годувать то буде.
А ти не чув хіба що вовки барані то люблять
На полуденок свіженькими їсти.
Ох боже що ж то воно буде сова крегкоче.
-Та ні ти брешеш все баран торочить.
Тай пішов собі баран веселий
На славний той обід
От тільки потім чула птаха крик пекельний
Як різали барана на обід.
Отак і ми не знаєм куди втрапим
Коли у не відому путь самі ідем.