Усі люблять весну, бо весна приносить радість життя після довгої і виснажливої зими, і літо, бо влітку всі їдуть до моря. А я люблю осінь. Тому що восени дуже легко мріяти, а я люблю помріяти. Я дуже люблю збирати букети з осіннього листя. Вони мені здаються навіть більш красивими , ніж букети з яскравих весняних квітів. І, потім, квіти потрібно зривати, начебто б вбивати їх. А листя падають самі, їх просто потрібно підняти з землі. Вінок або букет з кленового листя нічим не гірше, ніж квітковий. Ще мені подобається осіннє повітря. Воно таке чисте, прозоре, вранці трошки прохолодне. А небо восени теж буває дуже яскравим, особливо в сонячні дні.
Я дуже люблю дивитися, як падає листя, як їх кружляє вітер, як листок рухається тротуаром, ніби маленький жовтий кораблик . Мені іноді здається, що і я такий маленький жовтий листочок , що крутиться на вітрі, танцює, як у відомій пісні: «Танцювала в підворітті осінь вальс-бостон». Я не дуже добре знаю, що таке вальс-бостон, але я добре знаю як танцює осінь – її кружляє вітер .
Я люблю осінь за те, що це дуже гарний час року. І ця краса одночасно яскрава і спокійна . Якби я була художником , я б малювала тільки осінь: осінній ліс, який просто сяє на сонці або осінню міську алею. Для осені потрібні найкрасивіші фарби: жовта, апельсинова, ніжно-коричнева, бордова, червона, золота. Ніхто не може сказати, що це сумні або невиразні кольори. Навпаки, це кольори розкоші, радості і, мені здається, це кольори любові. Тому що осінь сповнена любові. Коли я блукаю по осінніх алеях нашого парку, я завжди згадую вірші українських поетів про кохання.