План
Історія створення твору
Тема і ідея вірша
Художньо-зображувальні засоби
Образ ліричного героя
Історія створення твору
Вірш «Ангел» було написано в 1831 році і воно стало одним з не багатьох ранніх творів, яке було опубліковано при житті автора у збірці 1840 року «Одеського альманаху». Хто б не проводив аналіз вірша «Ангел» Лермонтова – маститий літературознавець або студент філфаку – всі сходяться на думці, що воно було написано в пам’ять покійної матері – Марії Михайлівні та навіяна спогадами про колискової пісні, яку вона співала своєму синові. Адже цілком можливо, що воно — передчуття швидкої смерті батька, Юрія Петровича, який помер у жовтні 1831 року у віці 44 років, з яким Михайло дуже мало спілкувався, але, безсумнівно, сильно любив, адже батько був одним з небагатьох, хто дуже рано зрозумів, наскільки його обдарований син.
Тема і ідея вірша
У вірші, що складається з чотирьох куплетів, описаний політ ангела, який несе «душу младую», перед її народженням у цьому світі «печалі і сліз». Подорож супроводжується тихим ангельським співом, славящим безгрішні душі, рай і Бога, який чує і розуміє не тільки душа, але і місяць, і зірки, і хмари…». І ця пісня, яку людині неможливо висловити, залишається в принесеної на землю душі, постійно терзаючи його в земному існуванні нез’ясовним «бажанням дивним» знову її почути. Адже ангельська пісня — це музика небес, яку повсякденне життя затулити не в змозі: «І звуків небес замінити не могли/Їй нудні пісні землі». Розповідь про небесне польоті в обіймах ангела та опис випробувань, які чекають невинну душу, ділять вірш порівну.
Копеечный рецепт, от которого бросают курить все! Народное средство
Читать далее »
Художньо-зображувальні засоби
Як же вийшло створити такий мелодійний вірш, який нагадує пісня ангела і змушує зануритися в роздуми про вічне? Якщо звернути увагу на синтаксис, то видно, що всі строфи — це самостійні речення, пов’язані між собою, закінчуються крапкою. Для того щоб передати урочистість моменту перенесення душі з одного світу в інший, пісні ангела Лермонтов дає епітети «тиха» і «свята». Небесним «кущам райських садів» протиставлено земне існування людини, і для цього використані останні рядки другої строфи: «…і хвала/ його непритворна була». Ці рядки ніби змінюють настрій, торжество змінюється смутком і приреченістю за втраченою близькості до божественного. Розмір — трехстопный амфибрахий, в якому ударні склади, супроводжувані безударными, звучать дуже м’яко, надаючи плавність всьому тексту. У вірші «Ангел» Лермонтова аналізу необхідно піддати і звукову сторону, так як алітерація, ассонанс і підбір слів з переважаючими в них м’яких шиплячих і свистячих звуків передають відчуття повітря, рассекаемых крилами ангела.
Образ ліричного героя
Як і в більшості попередніх творів юного генія, у вірші «Ангел» простежується вплив західної літератури на його творчість, а саме вплив лірики Байрона. Почуття обраності, протиставлення себе навколишнього світу, самотність властиво всій ранній ліриці Лермонтова. А цей невеликий романтичний начерк став одним з перших, в якому поет намагається зрозуміти й пояснити, в першу чергу самому собі, чому він відчуває себе настільки самотнім і не зрозумілим серед оточуючих його людей. Туга за чогось неусвідомленого з того, що не можна побачити або почути, міцною ниткою зв’яже всі твори Михайла Юрійовича.