У цьому романі видатний автор найвідоміших пригодницьких романів розповідає про надзвичайні пригоди у відкритому океані та нетрях тропічної Африки, які довелося пережити юному Дику Сенду та його вірним друзям. Героям книги довелося пройти важкий шлях, який пролягав від Нової Зеландії до берегів Каліфорнії. На цьому шляху друзі були вимушені випробувати свої сили у протистоянні з океанськими просторами, тропічними джунглями, дикими племенами людожерів і лютими хижаками. Усі товариші Дика Сенда були або морехідцями, або звичайними мандрівниками. Тому коли місіс Уелдон та її син потрапили в біду, їм ні на кого було сподіватися, крім Дика Сенда, п’ятнадцятирічного юнака, що служив молодшим матросом на шхуні, володарем якої був її чоловік. Зрозумівши це, юнак справдив високу довіру дорослих, які знаходилися поряд з ним, і прийняв на себе керування невеличкою командою і судном після загибелі екіпажу «Пілігрима». Ставши п’ятнадцятирічним капітаном, Дик взяв на себе відповідальність за життя місіс Уелдон і її сина, а також п’ятьох негрів, яких врятувала команда шхуни.
Дик Сенд залишився лідером своєї невеличкої команди і після того, коли «Пілігрим» розбився об рифи, а його пасажири опинилися в диких нетрях тропічної Африки. На їхню доли випало чимало іспитів, але важче за все було юнакові. Бо від його рішень, його команд та його дій залежало життя і доля його товаришів по нещастю, що повністю довірилися п’ятнадцятирічному капітанові. І незважаючи ні на що, він виправдав сподівання цих людей.