У пробірку з сульфатною кислотою додамо розчин Ba(OH)2. Якщо присутня сульфатна кислота, то випаде білий, нерозчинний у кислотах осад:
H2SO4 + Ba(OH)2 = BaSO4 + 2H2O
2H(+) + SO4(2-) + Ba(2+) + 2OH(-) = BaSO4 + 2H2O
У пробірку з нітратною кислотою додамо металічну мідь, після чого побачимо бурхливе виділення бурого газу:
Cu + 4HNO3 = Cu(NO3)2 + 2NO2 + 2H2O
Cu + 4H(+) + 4NO3(-) = Cu(2+) + 2NO3(-) + 2NO2 + 2H2O.
Якщо ж у пробірці розбавлена нітратна кислота, то виділиться монооксид азоту:
3Cu + 8HNO3 = 3Cu(NO3)2 + 2NO + 4H2O
3Cu + 8H(+) + 8NO3(-) = 3Cu(2+) + 6NO3(-) + 2NO + 4H2O
У пробіку з калій гідроксидом додамо сіль слабкої основи:
Zn(NO3)2 + 2KOH = 2KNO3 + Zn(OH)2
Zn(2+) + 2NO3(-) + 2K(+) + 2OH(-) = 2K(+) + 2NO3(-) + Zn(OH)2
Zn(2+) + 2OH(-) = Zn(OH)2.
Помітимо випадіння осаду.
Висновок: завдяки якісним реакціям на деякі йони, можна визначати їх присутність у розчинах, навіть якщо ми не знаемо, що у тій самій пробірці.