Україна – це унікальна держава козаків. Саме такою її знає весь світ, і саме так себе ідентифікує більшість її громадян. У певні періоди історії, коли українцям удавалося звільнитися від поневолення іншими народами, вони щонайперше відроджували свої звичаєві суспільні відносини і запроваджували державну систему виховання українського козака – оборонця України та її народу. А ким були найперші козаки? Звідки вони взялися? На ці запитання ми знайдемо відповідь у новому гостросюжетному історичному романі Володимира Рутківського «Джури козака Швайки».
Джура (чура) — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарської.
У романі розповідається звідки ж взялися козаки, ким вони були, що покликало людей зі звичайних сіл на безлюдні острови, де вони заснували у майбутньому січ. Показав, хто ставав козацькими ватажками, звідки взялися уявлення про козаків-характерників, з ким козаки боролися і з ким шукали дружби. Показав і панську службу, і набіги татар. З гумором, але і з повагою до жінок, Рутківський пояснює і те, чому козаки вирішили, що жінкам на січі не місце.