Ідучи сьогодні вулицею, я звернув (ла) увагу на прекрасний будинок. Він так захопив мою увагу, що на якусь хвилину мені аж переходило подих. Старовинині колони, незвичайні залізні підвіси - все це чудово гармонує з тематикою минулого часу. Стоячи там, я уявляв (ла) собі, як з цієї величної пам'ятки архітектури виходить князь зі своєю княгинею. А позаду них ідуть слуги. Та на вулиці їх вже чекає карета, а кучер люб'язно відкриває їм двері. На мить здалося, що цей будинок описували у казці "Попелюшка".
Я вважаю, що пам'яткидаєш архітектури необхідно берегти та реставрувати. Тому, що це наша історія та невмируща пам'ять нашого народу.