Відповідь:
Пояснення:
Європейська кухня. Людина XVI — першої половини XVII ст. ще не зовсім звільнилася від психологічного страху голоду, який переслідував європейців протягом Середньовіччя. Проте згодом життя стало легшим, а трапеза заможного і простолюдина — смачнішою.
Урочистий обід у заможного європейця справив би велике враження на нашого сучасника. Столи розташовувалися у вигляді літери «П». На чолі столу сідали господар і найбільш шановані гості. На вкритих вишитими скатертинами столах стояли золоті й срібні сільниці, соусниці. Кожен гість мав свої тарілку, ложку і ніж. Звичною для нас виделкою європейці не користувалися, оскільки церква вважала її знаряддям диявола. Велику двозубу виделку використовували лише для того, щоб узяти м’ясо зі спільної тарілі, а далі їли його руками. Лише в середині XVIII ст. виделка стала предметом загального вжитку.
Особливу увагу привертала величезна кількість м’яса на столі. Під час обіду подавали до десяти видів м’ясних страв. Усі страви готувалися з великою кількістю східних прянощів, які стали доступними європейцям. Як і раніше, звичним напоєм європейців залишалося виноградне вино.
Із XVI ст. у Європі почало набувати популярності вживання «палаючих вин» — міцних горілчаних напоїв. Проте зловживання ними в країнах Європи різко засуджувалося. На десерт подавалися зварені в цукрі фрукти або горіхи. У XVI — першій половині XVII ст. європейці стали споживати багато цукру завдяки його надходженню з колоній у Новому Світі. Для бідних людей цукор став ласощами, а для заможних — звичним продуктом. Чільне місце в раціоні європейців посідала риба, особливо в дні релігійних постів.
Селяни та бідні городяни харчувалися набагато скромніше, ніж знать, проте й їхнє меню стало більш різноманітним. Під час обіду на їхньому столі були каша, сир, яйця, хліб, олія і масло, а у свята з’являлися окости й ковбаси. Добрим додатком до столу були овочі зі свого городу чи базару, а також ягоди, горіхи і фрукти.