Усе, що ми вчимо, ми вчимо для себе. І так - усе своє життя. Мусимо вчитися, аби не відставати від прогресу, від наших сучасників, або, борони Боже, від предків.
Не зовсім впевнений, що особисто мені конче потрібно знати, з чого складається силікатна кислота або як відрізнити під мікроскопом кефір від ацидофіліна. Однак, якщо так вважають авторитетні мої педагоги, - нехай буде так.
Але, погодьтеся, у товаристві я почуватиму себе набагато впевненіше, якщо буду знати це і ще багато корисних речей на кшталт: протяжність Африки з сходу на захід, яка кількість теплоти виділиться під час кипіння аміаку, на якій платформі розташовані Атлаські гори або спосіб життя головоногого молюска...
Вчимося ми для того, щоб досягти своєї мети. І найголовніше, що треба зрузуміти: краще якомога рідше задавати самому собі питання "навіщо мені це все потрібно?"