В лісі жив Їжачок. Змайстрував він собі хатинку в дуплі старої липи. Тепло там, сухо. Ось наступила осінь. Падають жовті листочки з дерев. Незабаром і зима прийде. Почав
Їжачок готуватися до зими. Пішов в ліс, наколов на свої голочки сухого
листя. Приніс до своєї хатинки, розстелив його, стало ще тепліше. Знову пішов в ліс Їжачок. Назбирав грушок, яблук, шипшини. Приніс на голочках в хатинку і склав у куточку. Ще раз пішов Їжачок в ліс. Знайшов грибочки, висушив і теж склав в куточку. Тепло і затишно Їжачкові, а одному так сумно. Захотілось йому знайти товариша. Пішов в ліс, зустрів Зайчика. Але не хоче зайчик іти в хатинку Їжачка. І сіра Мишка не хоче, і Ховрашок. Тому, що у них свої нірки є. Зустрів Їжачок Цвіркуна. Сидить Цвіркун на стеблі, тремтить від холоду. - Іди до мене жити! – запросив звірок його. Пострибав Цвіркун до Їжачка. Взимку Їжачок Цвіркунові казки розповідав, а Цвіркун пісні співав.