Культуру Китаю у Середні віки відрізняла, як і раніше, не лише різноманітність, а й велика життєздатність. Міжусобні війни, селянські повстання, руйнівні напади завойовників не заважали культурі цієї країни до пізнього Середньовіччя зберігати спадкоємність традицій, вбираючи й перетворюючи всі зовнішні культурні впливи.
Наука, освіта, винаходи. Китайці першими винайшли книгодрукування. На початку VIII ст. почалося видання офіційної урядової газети «Столичний вісник», яка проіснувала до XX ст. Китайці вивчали математику, астрономію, географію, історію, їм належать відкриття компаса й пороху (IX–X ст.).
У VIII ст. виникла Ханьлінська академія наук – найдавніша у світі наукова установа. Розвивалося літописання. Збереглися понад 500 томів літописів, які належали періоду правління династії Сун. Існували великі бібліотеки, де зберігалися сотні тисяч рукописів.
У великих містах існували вищі школи, де навчалися майбутні державні чиновники. Навчання завершувалося екзаменом, на якому, крім науки про державне управління, вимагалося знання філософії та літератури.
Література. «Золотою добою» китайської поезії вважається правління династії Тан. Поета Лі Бо називають співцем китайської природи. Його твори становили близько 30 томів. Поеми Ду Фу присвячені китайській міфології та героїчному епосу.
За правління династії Юань відбувся розквіт мистецтва роману і драми. Найбільшої популярності набули два історичні романи «Річкові заводі» та «Три царювання», де уславлювалася боротьба народу проти тиранів. Героїчна тема знайшла відображення також у п’єсах.
Архітектура. Із поширенням буддизму розпочалося будівництво величезних печерних монастирів із велетенськими (до 15–17 м) статуями Будди. У IV–XIV ст. були збудовані «Печери тисяч Будд» поблизу міста Дуньхуан (налічують близько 480 печер).
Архітектурним символом Китаю стали пагоди – багатоярусні башти, які споруджувалися на честь буддійських святих. їх зводили, як правило, на околиці міста. Обов’язково мали непарну кількість поверхів – 3, 5, 9, 11 і більше. Найвища пагода налічувала 15 поверхів. У 1415 р. в Нанкіні було збудовано дев’ятиповерхову пагоду з порцеляни, дзвони якої було чутно за найменшого подиху вітру.
Мистецтво. Улюбленим видом мистецтва був живопис. Малювали на папері, шовку, дереві, камені. В епоху Тан набув поширення живопис на довгих сувоях, які найчастіше розгортали горизонтально. Зображувалися сценки з народного життя, праці, розваг. Самостійним жанром був пейзаж (картинки природи), який у Китаї називали «гори і води». Писалися картинки не з натури, а з пам’яті.
Специфічним видом мистецтва була китайська каліграфія – уміння гарно писати ієрогліфами. Існував зв’язок між каліграфією, літературою і живописом. Картини супроводжувалися поетичними творами, майстерно виконаними ієрогліфами.
Розвивався один із давніх видів мистецтва – кольорова гравюра по дереву. Відбитки друкувалися на аркушах паперу розміром 10 х 20 см.
Високий рівень розвитку художніх ремесел: кераміки, різьблення по дереву, каменю, слоновій кістці, перегородчастій емалі тощо. У каменерізів найбільшою популярністю користувався камінь нефрит. Із нього робилися вази, статуетки, тарілки, ювелірні прикраси.
В епоху Тан було винайдено порцеляну. Із неї виготовлялися вази, чашки, різноманітні предмети побуту, келихи, тарілки тощо. Неперевершене досягнення китайських майстрів – біла тонкостінна порцеляна з різьбленим підглазурним малюнком.