Мій тато дуже любить що-небудь майструвати. Він сам
зробив мені книжковий стіл, дуже зручний і гарний, за яким я тепер роблю
домашні завдання. Я часто допомагаю татові майструвати й іноді
непомітно розглядаю його. Коли він працює, стає зосередженим, злегка
загостреним. Коли він що-небудь уважно розглядає, то злегка прищулює
блакитні очі, збираючи навколо них дрібні складочки. Коли тато
незадоволений результатом роботи, він галасливо зітхає, морщить гарний з
горбочком ніс або запускає руку у волосся, оголюючи високе чоло з ледь,
що намітилися зморщечками. Але коли тато задоволений роботою, очі в
нього іскряться, сонячна й радісна посмішка оголює білі зуби. Він по
почухує пальцем за злегка відстовбурченим вухом і говорить, що ми
домашні генії