Найбільше мені сподобався другий розділ повісті. У нім розповідаеться про те що Михайлик почув що у дядька Юхрима є гнига ,,Пригоди Тома Соера". Захотівши її почитати хлопчив попрямував до Юхрима, але той відповів що дость кинигу лише за 4 склянки гарбузового насіння. Хлопчик намагався поторгувати та не вийшло. Вдома він двзнався що у мами є гарбузове насіння. Взявши його без її відома він попрямував ща книжко до Юхрима. Та на дорозі йому зустріла мати і дитя. Вони були бвдними тому щебракували. Хлопчик відсипав їм трохи насіння та пішов далі. Юхрим відмовився давати йому книгу и тому дав йому казки. Повернувшись додому мати запитала чи то не він дав хлопчику насіннч. Михайлик покивав голово. Мати була рада що в неї добра та співчутлива дитина.