Коли Тетяна вперше написала лист Онєгіну, він не прийняв її признання і сказав, щоб вона краще стримувала свої почуття. Після того вона закрилася від інших, закинула ті почуття в найдальші куточки своєї душі. Після признань Онєгіна в його ж листі, після того як сам ж сказав краще стримувати свої почуття, в серці Тетяни знову запалився той самий вогник кохання, але вона не сміла показувати цього.