Означальні:
Згадавши про усобиці колишні, \ Пускав він десять соколів на зграю \ Прекрасних лебедів, що линули вгорі, \ І князеві, чий сокіл найспритніший, Він пісню попереду дарував.
Співав хвалу старому Ярославу; \ Або Мстиславу, мужньому із мужніх, \ Який зарізав велетня Редедю;
з"ясувальні:
Повідаєм, як, сповнившись завзяття \ І болю за страждальну рідну землю, \ Одчайний князь полки свої хоробрі На землю Половецькую водив.
Тож сядьмо, браття русичі, на коней,\ Щоб глянуть на великий синій Дон!.