На цих вихідних я прочитав дуже цікаву книгу відомого австрійського письменника Югенда Шикльгрубера, під назвою "Остання піч". Ця книга вразила мене своєю ідеєю масової гуманності та взаєморозуміння між людьми. Саме вона наштовхнула мене на дорогу пацифізму та відчуття ректальної самосвідомості. У цій книзі молодий хлопчик на ім`я Релтіг з самого дитинства зіштовхується з несправедливістю цього світу. На власні очі він бачить, як сусідських хлопчиків цькують у школі за їхній зовнішній вигляд, як його однокласники масово насміхаються з його однокласника Карла, через його фінансове положення та на власному досвіді дізнається як неприємно бути загнобленим за расовою ознакою. В продовж всієї книги Релтіг імпульсивно бориться з несправедливістю цього світу та заводить нові знайомства з багатьма новими людьми. Найпершим товаришем Релтіга став переселенець з Російської Імперії - Микола Сосницький, що приїхав до Німеччини навчатися на програміста.
Життєвий шлях Релтіга наповнений масою несподіванок, івритин та негараздів, проте його незламний дух проводить його то фінальної мети, де весь всесвіт пізнає його недитячі ідеї та входить в нову еру стазисного миру.