Кам’яний валун твердий,
Не зіб’є нас з кроку.
Бо на ньому мох м’який
З північного боку.
Є підказка для діток,
Тут на кожнім кроці.
І у в’яза менш гілок
На північнім боці.
А на полум’я свічі
Ми дивилися вночі,
А воно угору в’ється,
Мов сказати щось береться.
У солом’яних брилях ми збирали м’яту,
Бо спекотно надворі, сонечка багато.
Взимку буде м’ятний чай, а це так чудово!
Пригадаєм літечко всі обов’язково!
Зима з апострофом
Вийдіть, мамо, на подвір'я.
Гляньте, гляньте навкруги!
Там повсюду біле пір'я
Вкрило стежки і луги.
М'яко стеляться пір'їнки,
Тонуть у безкраїй млі,
Зводять в мить свої будинки,
В'яжуть ковдру для землі.
Ковдра та так пахне п'янко,
Мов морської хвилі килими,
Ніби дмухнула панянка
М'ятним полум'ям зими.