Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу,
Тілько тогді і полегша, як нишком поплачу. (обставинне)
Єсть же люди, що і моїй завидують долі,
Чи щаслива та билинка, що ростеть на полі? (з*ясувальне)
Полетіла б я до тебе, та крилля не маю,
Щоб побачив, як без тебе з горя висихаю. (означальне)