Орієнтування на місцевості під час екстремального виживання в дикій природі – надзвичайно важливе. Потрібно користуватися всіма можливими способами і прикметами, щоб зорієнтуватися на незнайомій місцевості і вибрати правильний шлях до порятунку. У багатьох екстремальних місцевостях пересуватися по ночах вкрай небезпечно. До цього доводиться вдаватися лише коли йти вдень неможливо через спеку або з інших причин. Але ясна, зоряна ніч – прекрасний час щоб зорієнтуватися по зірках і намітити маршрут на наступний день. Звичайно, орієнтування вночі досить обмежене, тому що не завжди небо ясне і зірки добре видно, а вдень їх просто немає. Але коли є можливість, зірками потрібно користуватися. Звичайно, головний нічний орієнтир у північній півкулі – Полярна зірка, яка вказує на північ. На ясному зоряному небі неважко знайти сузір'я: Велику і Малу ведмедиць. Звичайно, у наших пращурів була дуже багата фантазія. На ведмедів ці сузір'я не схожі ні краплі. Це скоріше два «ковщі». Крайня зірка в ручці ковша малої ведмедиці – це і є Полярна зірка. Якщо безпосередньо Малу ведмедицю погано видно, а велику краще (часто так і буває), ми беремо відстань, утворену двома крайніми зірками ковша Великої ведмедиці і відкладаємо по тій самій прямій п'ять разів – там і виявиться Полярна зірка. Чому ми так зациклені на пошуку саме Полярної зірки? Причина проста: небесна сфера не статична, сузір'я і зірки постійно переміщаються і в різний час року зорієнтуватися по них вкрай складно. Лише Полярна зірка практично нерухома, завжди розташована в полярному секторі неба і вказує точно на північ. Саме в цій особливості її цінність для тих, хто хоче зорієнтуватися на незнайомій місцевості. Отже, Полярну зірку ми знайшли і тепер знаємо де північ. Як же визначити інші сторони світу? Ну, це взагалі просто. Ми стаємо обличчям на північ – за спиною у нас буде південь, по праву руку