Орган – це духовий клавішний інструмент. Вважають, що історичні корені органа— у конструкції флейти Пана. Ряд трубок різної довжини, зв'язані в один ряд, надали можливість музикантам видавати звуки різної висоти дуючи по черзі у потрібні трубочки. Цей принцип було в подальшому використано для створення гідравлосу (гідравлос; також hydraulikon, hydraulis — «водяний орган»), який винайшов грецький механік Ктесібія, що жив в Олександрії (Єгипет) у 3 ст. до н. е. Більш-менш великі органи з'явилися в IV ст. н. е.. Протягом довгого часу технічна недосконалість цих інструментів значно обмежувала звукові та виконавські можливості. У VII—VIII ст. з'явились дещо удосконалені інструменти, що дозволили органістам акомпанувати співакам, граючи з ними в унісон мелодії хоралів. Це дозволяло значно покращити якість співу церковних хорів.
У 666 році Папа Римський Віталіан увів орган до християнської церкви. До X ст. органи розміщували у церквах як римського, так і візантійського обряду.
Після розколу християнської церкви у 1054 році орган було вилучено з тих церков, що залишилися під впливом Візантії. В церквах, що залишились під впливом Риму, орган продовжував супроводжувати Меси, але протягом найближчих сторіч до органу висувалося все більше претензій. Лише Тридентський собор 1545–63 формально визначив роль органа в церкві та вказав на роль цього інструмента під час богослужінь. Вершини свого естетичного та звукового розвитку органи набули у XVII—XVIII сторіччі у Німеччині та у Франції. В той час не було окремого фаху «виконавець», тому всі органісти-віртуози того часу мали бути одночасно і композиторами. У XIX сторіччі розвиток органа було обумовлено технічним прогресом, винаходом нових технологій у будівництві інструментів. Початок XX ст. ознаменувався новими технічними досягненнями, зокрема в електроніці, які дозволили будувати органи з декількома сотнями регістрів, що мали 6–7 мануалів. Найяскравішими результатами відзначились деякі американські фірми, що побудували величезні за розмірами органи у Філадельфії, Атланті тощо. Рекордні показники цих органів (кількість труб, кількість мануалів, кількість регістрів) не вдалося перевершити досі.