Привіт, Наталко!
-Привіт, Яно!
-Про що ти задумалася?
-Та ось, думаю чи можна щасливим наодинці?
-Цікаве запитання.Я думаю, що ні.
-А чому саме?
-Ось я тобі зараз даю відповідь на запитання, і коли ти дізнаєшся цю відповідь, тобі ж стає радісніше, бо ти сама не могла цього зрозуміти, а друзі допомогли.
-А й справді...
-Бувають в житті людини моменти, коли їй хочеться побути на одинці, але хіба не краще, щоб в такий момент тебе підтримали, заспокоїли, розвеселили?
-Так, ти права, адже щастя-це коли ти відчуваєш, що хтось поряд, і він завжди добопоже тобі в скрутній ситуації.
-Ото ж бо й воно, на одинці тяжко бути щасливим!
-А якщо поруч немає людини, яка може вислухати, допомогти, що тоді робити?
-Такою людною завжди може бути мама, чи інші близькі.
-А якщо нікого поруч немає, як бути?
-Люди давно вигадали способи спілкування на відстані, можна просто подзвонити, тоді людина може дати пораду, яка б допомогла вирішити проблему, чи поспівчувати, заспокоїти.
-Дякую тобі, за допомогу.