Тема опозиції Схід-Захід набула особливої актуальності у зв’язку з кардинальним
переглядом духовно-моральних цінностей соціуму. Самобутнім явищем англійської
літератури у цьому аспекті постає художня проза Редьярда Кіплінга, в якій органічно
поєдналися образи східної і західної культур.
Сучасна культурологія визначає Захід і Схід як умовну змістовну конструкцію,
сформовану культурологічною думкою людства для первинної типології світової культури:
“Захід і Схід - парна категорія, яка виражає дихотомію поляризованого цілого всесвітньої
культури, тому вона водночас характеризує і амбівалентну єдність культури людства, і
розділеність на принципово відмінні один від одного, а, в основному, і протилежні моделі
культурної ідентичності. Захід і Схід взаємно передбачають один одного і в той же час
взаємовиключають; вони втілюють собою доповнюваність і антиномічність полярних
початків; діалектику єдності і множинності культури як складного цілого. Захід і Схід
неможливо уявити без заданої протилежності: якщо певний культурний текст
характеризується як Захід, то в якості його епістемологічного контексту завжди виступає
Схід (і навпаки)” [6 (1: 211)].
Питання взаємин Заходу і Сходу, постколоніальний світ і майбутнє імперій - ось
невеликий перелік проблем міжнародних відносин, досліджуваних Редьярдом Кіплінгом і
актуальних сьогодні. Саме завдяки його таланту такі висловлювання, як “Велика гра” (з
роману “Кім”), “на схід від Суеца” (з вірша “Мандалай”), “тягар білих” (з однойменного
поетичного твору), “закон джунглів” (з однойменного вірша), “О, Захід є Захід, Схід є Схід”
(“Балада про Схід і Захід”) часто вживаються знавцями східної культури.
Письменник, можливо, почував себе часткою цілої верстви англійського суспільства,
цілого покоління, яке виросло на перехресті двох цивілізацій - європейської та індійської. У
творчості митця часто звучать мотиви Сходу-Заходу як один із ключових складних
протиставлень. Зокрема, Індія зображується як країна досить нерозвинена у порівнянні із
Заходом, але яка цінує перш за все свої традиції, захищає свої священні реліквії та не бажає
сприймати навіть допомогу (наприклад, у вигляді лікарні, яку намагалися заснувати на
теренах індійських земель Кейт, героїня роману “Нуалака: Історія про Схід та Захід”). Схід у
світобаченні митця постає як країна, що перебуває на стадії певного сну, небажанні
змінюватися, у чому проявляються консервативні погляди самих жителів, у ньому він бачив
пасивний початок, який не міг задовольнити його потребу до дії. На відміну від Індії, Захід