Пагони різних рослин відрізняються за багатьма ознаками. За походженням виокремлюють головний і бічні пагони. Головним називають перший пагін рослини, який утворюється із зародкового пагона насінини. А пагони, які утворюються на головному, будуть бічними. Залежно від функцій пагони поділяють па вегетативні та репродуктивні. Вегетативні пагони виконують основні життєві функції рослинного організму (фотосинтез, дихання тощо), а репродуктивні – спеціалізуються як органи відтворення, здійснюючи розмноження. За довжиною міжвузлів пагони бувають видовженими та вкороченими. У деяких рослин міжвузля настільки короткі, що листки щільно розташовуються один біля одного й утворюють розетку (наприклад кульбаба, стокротки, подорожник). Такі вкорочені пагони називають розетковими. Вкорочені пагони плодових дерев (наприклад яблуні, груші), на яких формуються квітки й плоди, називають плодушками, їх ретельно зберігають під час обрізування дерев. Іноді на деревах зі сплячих бруньок розвиваються дуже довгі пагони з великими листками, значно більшими за типові. Такі пагони називають вовчками, вони безплідні і їх треба видаляти. За напрямком росту розрізняють вертикальні та горизонтальні пагони. Вертикальні пагони зазвичай називають прямостоячими, вони ростуть прямо вгору (наприклад стовбури, пагони помідорів). А повзучі пагони суниць, лежачі пагони дині, кавуна, бічні гілки дерев є прикладом пагонів, які ростуть горизонтально. Трапляються в рослин і пагони, які спочатку ростуть горизонтально, а потім – вертикально (наприклад у пирію, глухої кропиви). Отже, різноманітність пагонів зумовлена їхнім походженням, функціями та особливостями будови.