Найщасливіший день життя! Мені було близько восьми років. В цей день ми вирішили поїхати до бабусі в село та відсвяткувати там Різдво. Вранці я прокинулася від яскравого світла, який бив з вулиці. Я не могла зрозуміти, що не дає мені спокійно спати. Підійшла до вікна та крізь ажурні морозні візерунки на склі побачила повний двір снігу. Справжня зима за вікном! Великі сніжинки повільно кружляли в повітрі, немов танцюючи зимовий вальс. Сніг огорнув білосніжним пухнастим покривалом все навколо: дерева, річку, яри. Кожна гілочка була білосніжно-білою через іній. Сонце світило яскраво, та сніг так сяяв, немов всюди лежала безліч дорогоцінних каменів. Пейзаж за вікном нагадував володіння Снігової Королеви з казки Андерсена, не вистачало тільки самої господині — зими.
Це був чудовий день напередодні Різдва, який врізався в мою пам’ять, я ніколи не зможу забути його. Він був і поки залишається найкращим і найщасливішим днем у моєму житті. Побільше б таких днів!