Повість "Гуси-лебеді летять" надзвичайно мені сподобалась. Стельмах легко, цікаво, з гумором та водночас ностальгічним сумом розповідає про власне дитинство. Воно випало на важкі революційні роки, коли країна була заповнена війною, розрухою та голодом. Автор не став прикрашати того часу дійсність. Однак дитинство все одно залишилось чарівнішим часом у житті.
"Прямо над нашою хатою пролітають лебедi"- так починається перший розділ повісті. Цим же образом твір і завершується. Гуси-лебеді виступають символом швидких дитячих років, що вже ніколи не повернуться.
Мені сподобався головний герой – Михайлик. Він веселий та винахідливий. Пригоди Михайлика, його незвичайний погляд на прості та важкi справи, влучний гумор, цікава народна мова, все це не може залишити байдужим.