Одного зимового дня ми з товаришами дуже довго гуляли на вулиці. Ми катались на санчатах і грали в сніжки. Ми й не помітили, як минув час. Взимку темнішає дуже рано. Коли ми зрозуміли, що вже настав час вертатись додому, було вже дуже темно.
Я йшов дуже наляканий - це була моя перша самостійна зустріч із Вечором. Кожен звук навколо лякав мене: скрип дерев, крик птахів, гавкіт собак. Я йшов, пришвидшуючи хід. Зустріч із Вечором справила на мене велике враження. Вечір такий таємничий та загадковий... Прислухаючись до кожного шереху, я добіг додому. Там на мене чекала тепла вечеря. Ось якою була моя зустріч із Вечором.