Поліцейський наглядач Очумєлов, йдучи через базарну площу чує крики і собачий визг. Перед ним постає постать Хрюкіна (золотих справ майстер), що біжить за собакою. Він демонструє натовпу закривавлений палець. В центрі натовпу – кривдник Хрюкина, маленьке перелякане щеня. Хрюкин розповідає, що собака його «ні з того ні з сього» вкусила за палець, а оскільки він золотих справ майстер, травма пальця робить його непрацездатним, він несе збиток, і, отже, господар собаки повинен йому заплатити. Очумєлов обіцяє скласти протокол і показати «кузькіну мать» власнику собаки, а собаку «винищити». Хтось із натовпу повідомляє, що це собака генерала Жигалова. Очумєлов відразу змінює свою думку, звинувачує Хрюкина в тому, що він сам собі «розколупав пальця цвяшком». У натовпі нова версія: начебто собака зовсім не генеральська. Очумєлов знову починає лаяти собаку, повідомляє, що у генерала собаки хороші, а у цієї «ні шерсті, ні вигляду, підлість одна тільки». Хтось знову припускає, що собака належить генералу. В черговий раз Очумєлов змінює свою позицію: «собака – ніжна тварюка», а Хрюкин сам винен, раз «свій безглуздий палець» виставляв. 2199 грн. 330 грн. 44 грн. от 359 грн. З’являється генеральський кухар і каже, що собака належить братові генерала. Очумєлов відразу ж улесливо вигинається перед собакою, називає її «цу-цик такий собі». Навколишні регочуть з Хрюкіна, а Очумєлов загрожує йому: «Я ще доберуся до тебе», – і продовжує свій шлях по базарній площі.